Як уникнути правових конфліктів

Правові конфлікти в організаціях далеко не рідкість. Такі спори руйнують не лише бізнес, а й особисті стосунки. Зазвичай, у разі суперечки, компанії йдуть класичним шляхом – звертаються до суду. Але є не менш дієві методи – альтернативні, які мають багато переваг порівняно с судовою процедурою, а також значно економлять час та нерви. Що стає причинами правових спорів, як діагностувати та уникнути конфліктну ситуацію? Розглянемо розповсюджені випадки та шляхи їх вирішення у статті.

Чому виникають правові спори

Юридичні конфлікти, що виникають на фоні бізнес-процесів, можна розділити на дві групи: навмисні та ненавмисні.

Навмисні провокують заподіяння шкоди другій стороні. У хід йдуть несумлінна конкуренція, поглинання, банкрутство тощо. Такі випадки потребують індивідуального підходу та повноцінного використання всіх правових механізмів.

Ненавмисні виникають, коли реальний результат не збігається з очікуваним і сторонам не вдається скоригувати ситуацію або повернутися до вихідної точки.

Розуміння виникнення конфлікту допомагає уникнути проблемних ситуацій.

Причини виникнення бізнес-конфліктів

Спірних моментів, через які виникають суперечності, може бути безліч:

• невиконання зобов’язань контрагентами – наприклад, щодо оплати або постачання товарів;
• зовнішні події, які впливають на діяльність контрагентів, – наприклад, під час воєнного стану компанії було неможливо виконувати зобов’язання через введених обмежень, а емоції лише загострювали ситуацію;
• не враховані у договорі обставини – наприклад, одні утворилися випадково, інші виникли у процесі роботи, адже не всі форс-мажори можна передбачити;
• некоректно проведені переговори на етапі укладання договору – обговорення вийшло спішним, сумбурним, з надлишком емоцій та інше;
• комунікативні складності – надмірність спілкування чи неписьменна модерація на ділових зустрічах;
• особистісні чинники – сприйняття ситуації фахівця може істотно відрізнятиметься від бачення колег.

Цілком і повністю до сфери виробничих взаємин належать об’єктивні причини. Вони відрізняються характером робіт та цілями організації. Докладніше про кожну з об’єктивних причин далі.

Управлінські чинники. Конфлікт виникає:

• за непродуманої організаційної структури підприємства;
• у ситуації, коли співробітнику висувають вимоги, що не відповідають його посадовій інструкції;

• якщо права та обов’язки не мають чіткого розподілу;
• коли людина несе відповідальність за роботу, яка не відповідає її обов’язкам.

Організаційні чинники. Виявляються, коли:

• порушується розпорядок, не дотримується режим праці та відпочинку;
• не виконуються розпорядження начальства, трудова та виконавська дисципліна залишають бажати кращого;
• некоректно поставлене завдання не дає виконавцю можливості знайти правильний спосіб для його виконання, він не впевнений у результаті;
• трудові успіхи та поразки не набувають своєчасного розголосу в колективі;
• працівник, завантажений надміру, робить набагато більше помилок, тому що не встигає виконати завдання вчасно і поспішає.

Керівник має бути готовий до появи конфліктних ситуацій, у його інтересах не допускати розвитку протистояння і гасити їх у початковій стадії. Для цього він повинен добре знати об’єктивні та суб’єктивні причини, що призводять до його появи.

Попереджувальні заходи

Важливо попередити виникнення юридичного спору. Неминучість суперечностей у будь-якому колективі, великому або з 2-3 осіб, очевидна. Не можна недооцінювати їх значення. Слід знати, що з появою протиріч, крім погіршення взаємовідносин, знизиться ефективність виробництва. При розростанні інциденту в нього поступово буде втягуватися все більше учасників, які переключать на нього свою увагу і сили, перестануть займатися основними бізнес-завданнями. Таке становище позначиться на ефективності ділової взаємодії. Саме тому слід надавати особливого значення питанням запобігання конфліктам в організації.

Буває, що суперечки виникають у процесі розвитку підприємства. І з цим нічого не вдієш. Але є інциденти, які стаються через помилки у керівництві, недоліки в формуванні структури підприємства, непродуманий розподіл посадових обов’язків, повноважень/відповідальностей. Подібні ситуації є небажаними і приносять багато проблем. Досвідчений керівник після ухвалення будь-якого рішення завжди прораховує, наскільки воно «заражене» конфліктним вірусом. Якщо ж зіткнення неминуче, слід відразу брати на озброєння шляхи його врегулювання.

Запобігти правовим спорам можна, використовуючи альтернативні механізми. Об’єктивно-суб’єктивною передумовою попередження інцидентів стане оптимізація умов створення та подальшої діяльності компанії. Необхідно покращити організаційну структуру, опрацювати всі зв’язки та взаємодії окремих підрозділів, відстежити відповідність кадрового складу вимогам, що висуваються до них, прийняти виважені управлінські рішення, грамотно оцінити результати діяльності працівників. Також варто:

• Усунути соціально-психологічні причини протиріч.
• Блокувати особисті причини виникнення інцидентів.
• Укладати чіткі та детальні угоди та контракти.

Судове врегулювання конфліктів

Часом без суду не обійтися, але такий шлях пов’язаний з великими витратами. Судовий розгляд – тривалий процес, який веде до припинення договірних відносин та бізнес-процесів, часто тягне за собою репутаційні втрати і не завжди дає очікуваний результат.

Судова тяганина довга, і включає:

• підготовчий етап: подання позовної заяви, відповідь на позов, довідки та докази; розгляд справи: засідання суду, виступи сторін;
• прийняття рішення: винесення вироку, пояснення рішення;
• апеляційний етап;
• виконання рішення.

Зазвичай такий спосіб вирішення конфлікту випливає із невдалих переговорів. Розгорнути ефективну дискусію вдається далеко не всім. По-перше, людина схильна шукати винних та захищати себе. По-друге, сторони швидше дотримуватимуться різних точок зору хоча б через відмінності у світогляді.

Альтернативні методи врегулювання спорів

Щоби уникнути судових розглядів справ, використовують декілька ефективних способів врегулювання ситуацій.

Медіація: процес мирного врегулювання конфлікту з допомогою третьої сторони

Діалог сторін під керівництвом незалежного посередника (медіатора), який допомагає знайти взаємно прийнятне рішення. Такий підхід до вирішення бізнес-конфліктів ґрунтується на відкритості та взаємній повазі. Його цілями є відновлення та збереження ділових відносин.

Плюси медіації для обох сторін конфлікту:

1. Медіатор підказує нові способи комунікації та веде переговори до результату, прийнятного для всіх.
2. Контроль. Посередник, як не зацікавлена ​​особа, допомагає розібратися в ситуації подібно до судді, але при цьому сторони самі приймають рішення і зберігають повний контроль.
3. Без емоцій. Третя сторона нівелює емоції, не допускає спотворення інформації.
4. Розуміння бізнес-процесів. Для посередника важливі як закони та договори сторін, так і події, які знаходяться поза їхніми рамками, та мають значення для бізнесу. Він бачить повну картину та показує її сторонам.

Медіація не скасовує право сторін звернутися до суду, а також судовий процес не перешкоджає проведенню медіації.

Арбітраж: позасудовий процес розгляду спору, контрольований незалежним арбітром

Розповсюджений вид примирної процедури, за допомогою якої сторони врегулюють розбіжності, що виникли, безпосередньо або за сприяння своїх довірених осіб.

Однак важливо пам’ятати, що закінчення переговорів не виключає можливості врегулювання суперечки, оскільки переговори через універсальність виявляються і в інших альтернативних (примирливих) процедурах, які проводяться за участю посередника, або навіть суду.

Конфіденційне вирішення суперечок: переговори з допомогою професійних посередників

Спільне обговорення існуючої проблеми, хай навіть за участю посередника, допомагає знайти точки дотику та призвести до взаємної згоди учасників спору. Переговори переводять конфлікт у нове русло, ніби продовжуючи його розвивати, але водночас стаючи серйозним кроком на шляху його вирішення.

Передача права прийняття рішення третій стороні – спосіб виходу зі складної ситуації, поширений досить широко і має безліч варіантів. І це не випадково. Участь у переговорах незалежної людини допомагає успішно вирішити навіть найскладніший правовий конфлікт.

Порівняння альтернативних методів і судових процедур

Головні переваги альтернативних способів:

• Термін проведення процедур. Дані методи вирішення спорів у часі займають від одного дня до кількох місяців, а в судовій системі розгляд справи може тривати роками, справа проходить через всі інстанції.
• Простота проведення процедур, відсутність жорстких доказових та процесуальних правил. Дані переваги позбавляють сторони зайвих фінансових витрат, які завжди супроводжують судовий розгляд.
• Можливість вибору «свого судді» (арбітра, медіатора, тощо), за допомогою якого вирішуватимуться розбіжності.
• Негласність процедури вирішення спорів та збереження в таємниці інформації, отриманої в ході альтернативної процедури. Сторонні особи можуть бути присутніми виключно за згодою сторін.

Із мінусів – для врегулювання конфлікту в альтернативний спосіб обов’язкова добровільна співпраця між сторонами. Якщо сторони в процесі вирішення спору не контактуватимуть одна з одною, досягти результату їм не вдасться.

Звернення до суду – спосіб радикальний. Плюси очевидні:

• державна підтримка;
• робота з професіоналом;
• наявність механізму контролю над суддями (вищі суди, нагляд).

Але й мінуси ніхто не скасовував:

• гласність конфлікту, що може зашкодити діловій репутації;
• тривалість судового процесу та його не прогнозованість, особливо фінансова;
• стосунки можуть бути зіпсовані з іншими учасниками конфлікту (контрагентами, клієнтами, партнерами).

Звернення до суду слід розглядати як крайній захід. Існує багато способів, що дозволяють вирішити суперечку інакше. Це просто, швидко та вигідно. До того ж, ви зможете зберегти конфіденційність і налагодити взаємини з іншими учасниками конфлікту.

Кейси успішного врегулювання конфліктів

На основі досвіду міжнародних компаній нижче подано приклади успішного використання альтернативних механізмів для уникнення правових спорів.

1. Nestlé і Greenpeace (2009). У 2009 році Nestlé, велика корпорація з виробництва продуктів харчування, опинилася в конфлікті з екологічною організацією Greenpeace через використання пальмової олії в своїх продуктах, що призводило до руйнування лісів і загрози біорізноманіттю. Після публікації Greenpeace відповідних відео, споживачі та активісти почали бойкотувати Nestlé. Компанія відповіла на конфлікт, взявши на себе зобов’язання вжити заходів до зменшення впливу на довкілля. Nestlé запровадила план дій, спрямований на сталий виробіток пальмової олії та виявлення її джерел, щоб забезпечити відповідність стандартам збереження довкілля.
2. Microsoft і EU Commission (2004). У 2004 році Європейська комісія висунула претензії до Microsoft щодо порушення антимонопольного законодавства. Компанія була звинувачена в тому, що вона надає забагато переваг власним програмам, обмежуючи можливості інших розробників. Це призвело до високого рівня конфлікту між Microsoft та європейськими органами. У результаті, Microsoft спромігся досягти угоди з Європейською комісією і погодився забезпечити інтероперабельність своїх програм. Крім того, компанія заплатила штраф у розмірі близько 1 мільярда євро, однак це позитивно вплинуло на подальші стосунки з європейськими регуляторами.
3. Apple і Qualcomm (2019). Apple і Qualcomm, дві технологічні компанії, були втягнені в гострий патентний конфлікт щодо технологій мобільних чіпів. Він призвів до судових позовів в різних країнах. Проте в 2019 році шляхом переговорів обидві компанії оголосили про укладення угоди, яка передбачала звільнення всіх судових позовів і встановлення довгострокової ліцензійної угоди між ними. Це дозволило обом компаніям уникнути подальшого юридичного протистояння та сприяло співпраці між ними на користь обох сторін.

Ці кейси демонструють, що успішне врегулювання конфліктів відбувається через взаєморозуміння, компроміс і готовність до змін для досягнення спільних цілей.

Рекомендації та поради від юридичних експертів

Попередження конфліктів можуть взяти до рук самі співробітники, менеджери підприємства, штатні психологи. Існує декілька напрямків подібної діяльності:

• виключити появу перед конфліктних ситуацій неможливо, однак створити об’єктивні умови в колективі, організації, що заважають їх виникненню та розвитку, можна. Необхідно мінімізувати кількість таких ситуацій, намагатися вирішувати їх не конфліктними методами. Ці умови не настільки складні в реалізації і є дієвими;
• справедливий розподіл премій, путівок, інших матеріальних заохочень у колективі;
• створення сприятливих умов праці робітників;
• наявність правових та інших нормативних процедур вирішення типових перед конфліктних ситуацій, розробка та оформлення колективного договору.

Об’єктивно-суб’єктивною передумовою попередження інцидентів стане оптимізація умов діяльності компанії. Необхідно покращити організаційну структуру, опрацювати всі зв’язки та взаємодії окремих підрозділів, відстежити відповідність працівників вимогам, що висуваються до них, прийняти виважені управлінські рішення, грамотно оцінити результати діяльності працівників.

Профілактичні заходи дедалі частіше беруться на озброєння керівництвом підприємств. В результаті інциденти зустрічаються набагато рідше, а якщо все-таки з’являються, їх усунення відбувається легко і швидко.

Врегульовувати правові спори краще на початку, поки вони не переросли в непримириме протиріччя. Краще за все – використовувати альтернативні механізми для досягнення мирного та ефективного розв’язання конфліктів, звернувшись за допомогою в надійні юридичні компанії-посередники, які грамотно займаються вирішенням корпоративних суперечок будь-якої складності та допоможуть попередити виникнення конфлікту інтересів.