Штучний інтелект та його роль в майбутньому юриспруденції

Застосунки на основі штучного інтелекту (ШІ), а також чат-боти, такі як ChatGPT, активно використовуються у юриспруденції, та все більше інтегруються у бізнес-процеси компаній. Зараз такі юридичні технології стали популярними майже у всіх галузях права: від держорганів та судової системи до юрдепартаментів та консалтингу. Переважна їх більшість використовується для пошуку інформації, автоматизації всіляких юридичних процесів, різноманітної роботи, включаючи ту, що пов’язана з документами у суді, прогнозуванням судових рішень.

Останнім часом експерти обговорюють, що штучний інтелект у юриспруденції не лише допомагатиме юристу, а й зможе перевершити його. Фахівці сперечаються, чи здатен ШІ насправді замінити юристів та адвокатів, чи він лише стане незамінним інструментом у їхніх руках? Далі поговоримо про AI у праві докладніше.

Переваги та недоліки використання ШІ

Враховуючи, що світовий ринок програмного забезпечення для штучного інтелекту прогнозовано зросте на 154 % у річному обчисленні, до 2025 року очікується, що ця галузь буде оцінена у 24,8 мільярдів доларів США. Плюсів у ШІ немало:

• Відсутність людської помилки. Машини приймають точні рішення в правових спорах з урахуванням попередньої інформації, що зібрана з часом, при застосуванні певних наборів алгоритмів. Таким чином, відбувається зниження помилкових рішень у судочинстві та підвищення точності.
• Цілодобова доступність. Очевидно, що машини не втомлюються. Вони можуть працювати нескінченно, без перерв, їм навіть не набридає повторювати те саме, на відміну від людини.
• У штучного інтелекту відсутні емоції. ШІ аналізує лише слова, використані у запиті, зіставляючи їх із попередньо введеною інформацією та надає відповідні відповіді.
• AI-машини можуть швидко приймати рішення. Використання ші-асистентів для юристів може допомогти в ухваленні рішень суду на основі даних набагато швидше.
• Аналізування великих обсягів інформації, без втручання юристів. Від статистичного моніторингу текстів, надання рекомендацій, класифікації даних до генерації документів, здійснення числових розрахунків та багато іншого.
• Прогнозування суддівських рішень, перспектив справ.
• Автоматизація документообігу та різних рутинних процесів в юриспруденції (створення контрактів, договорів, позовів за допомогою шаблонів, для зменшення часу та ризику виникнення неточностей в написанні).
• Моніторинг контрактів (типового та нетипового виду) з стандартними положеннями (договори оренди, надання послуг, продажу-купівлі і т.д.) та договорів з індивідуальними умовами та узгодженнями окремим сторін.

Щодо недоліків штучного інтелекту, то одним з основних, є його неможливість розуміти людські емоції та контекст. ШІ не може емпатизувати з людьми і виявляти, коли щось може виявитися образливим чи неприйнятним. Це може призвести до неточної інтерпретації інформації та неправильних рішень.

При використанні таких технологій в юридичній сфері неминуче виникає проблема, пов’язана з тим, як зберігати конфіденційність, якщо алгоритми повинні навчатися на великих обсягах даних, зокрема приватних.

Практичне застосування ШІ юристами

Чат-боти застосовують у різних видах юридичної діяльності (судової, правоохоронної, правозастостосовної, правозахисної та ін.). Наприклад, ефективно функціонує ряд електронних сервісів: онлайн-взаємодія з поданням процесуальних документів до суду, отримання судових актів в електронному вигляді, доступом до електронної картотеки судових справ.

За допомогою юридичних інструментів на базі ШІ можливо автоматизувати такі завдання, як:

• аналіз договорів;
• надання юридичних консультацій;
• підготовка документів;
• управління правовими ризиками;
• моніторинг змін у законодавстві.

Це дозволяє юристам скоротити час та витрати на виконання рутинних завдань та зосередитися на більш складних та стратегічних цілях.

Юридичні інструменти на базі ШІ

ChatGPT – технологія штучного інтелекту, яка ефективно застосовується для автоматизації та оптимізації юридичних процесів. Вона використовує алгоритми машинного навчання та обробки професійної мови для аналізу та інтерпретації юридичних документів, визначення ризиків та прийняття рішень на основі необхідних даних. Це найбільш популярна технологія ШІ, яка зараз використовується в Україні. Все більше юристів працює з таким помічником у своїй роботі.

Крім ChatGPT успішно використовують і інші інструменти:

• DoNotPay – чат-бот для юридичних послуг, заснований 2015 року британсько-американським підприємцем Джошуа Браудеро. Спочатку сервіс було створено для заперечення паркувальних талонів, але згодом він перетворився на повноцінну площадку для юридичної допомоги. Платформа в автоматичному режимі надає користувачам послуги, зокрема у складанні позовів, допомагає подати запити до різних установ, у тому числі на візи та Грін карти США.
• AXDRAFT – система автоматизації документообігу та управління договорами. Український проект став ефективним інструментом для спрощення розуміння контрактів, та умов, прописаних в них. Підходить для провідних корпорацій, які потребують практичного укладання основних договорів компанії, галузей, де ключове значення має дотримання вимог, бізнес-процесів, звітності та управління контрактами.
• LegalRobot – платформа на основі штучного інтелекту, яка допомагає користувачам легко розуміти та складати юридичні документи. Сервіс пропонує аналіз документів, автоматичне складання контрактів та можливість налаштування юридичної документації відповідно до індивідуальних потреб. Однією з видатних можливостей програми є розширений навчання за допомогою машини алгоритмів, які розуміють юридичну мову та надають чіткі пояснення простими фразами.
• Enidia AI – помічник юриста на базі штучного інтелекту, покликаний допомогти фахівцям автоматизувати та керувати юридичною роботою. Платформа пропонує автоматизацію документів, управління справами, відстеження завдань та інструменти спілкування з клієнтами. Алгоритми аналізують попередні справи та юридичні документи, щоб генерувати відповідні пропозиції, допомагаючи користувачам створювати індивідуальні документи та ефективно керувати своїм робочим навантаженням.

Корисно знати! ШІ також застосовується багатьма компаніями для аналізів минулих судових рішень чи результатів справ, що дозволяє прогнозувати майбутні справи. Це такі платформи правової аналітики, як LexMachina, Legal Evolution, Ravel Law. В Україні використовують також сервіси «Суд на долоні» та Verdictum Pro.

ШІ у роботі суддів

У жовтні 2016 року весь юридичний світ підірвала новина про те, що створено алгоритм, який вгадує рішення Страсбурзького суду з ймовірністю до 82%. Творці алгоритму, вчені зі США та Великобританії, впевнені, що згодом він буде затребуваний при відборі та сортуванні справ за важливістю.

Міжнародний досвід використання штучного інтелекту в правосудді чималий.

Сполучені Штати Америки

У США у 2016 було кілька примітних кейсів запровадження ШІ у сферу права. Так, юридична фірма Baker & Hostetler найняла робота-юриста, який працює на основі штучного інтелекту. Чат-бот, розроблений IBM на базі комп’ютера Watson, очолюватиме відділ у справах банкрутства. Інша команда американських розробників створила алгоритм, який може передбачити правильне рішення Верховного суду США у 74% випадків.

КНДР

Китай – друга країна, яка лідирує по використовуванню штучного інтелекту в юриспруденції. Так, з 2017 року, в країні можна скористатися послугами онлайн-суду у вигляді додатку на смартфоні головної програми WeChat. Приміщення замінені на відеочати, замість юристів – аватари, за яких працює технологія. Перша цифрова судова справа в такому форматі – Ханчжоу, після якої китайський уряд почав створювати її аналоги в Гуанчжоу, Пекіні. На даний момент за допомогою штучного інтелекту розглянуто біля 122 000 справ, та ухвалено близько 92 рішень. Суди наділені повноваженнями розглядати господарські спори, та скарги на порушення використання електронної комерції і авторського права.

Франція

Європейська судова система використовує на даний момент штучний інтелект переважно з ініціативи приватного сектору. Так, Францією введена кримінальна відповідальність за аналізи судових практик, за рахунок чого можна прогнозувати, які рішення приймалися примусово суддями. Поправка внесена з наведенням аргументів того, що рішення були використані для моніторингу поведінки конкретного юриста, що означає порушення особистих прав.

Україна

В Україні юристи lexnet.io наприкінці грудня 2016 року почали використовувати телеграм-бота для реєстрації бізнесу: тепер бот перевіряє назву компанії, допомагає вибрати систему оподаткування та запитує фото чи скани документів клієнта. Однак і конструктори, і боти виступають лише як корисний інструмент, спрощують перший крок у вирішенні питання, але не мають експертизи професійного юриста. Передумова активного застосування ШІ в нас – запуск ЄСІТС. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система дозволить використовувати електронний документообіг, цифрові підписи, створювати особисті кабінети по вивченню процесуальних дій. Також це вдосконалить єдиний державний реєстр судових рішень, з додаванням системи з гіперпосиланнями правових позицій Верховного суду. Прогнози такі: зовсім скоро навіть складні спори можна буде вирішити за допомогою даної цифрової технології, що значно знизить навантаження в судах.

Перспективи ШІ в юриспруденції

Штучний інтелект і нейронні мережі в галузі юриспруденції швидко розвиваються, та мають потенціал для значного розвитку юридичної практики. Все більше компаній усвідомлюють переваги, які можуть бути отримані завдяки впровадженню ШІ у сфері права.

Одним із найцікавіших нових напрямків у цій галузі є створення роботів-юристів. Такі програми штучного інтелекту здатні виконувати різноманітні юридичні завдання: від складання контрактів, аналізу судових рішень до надання кваліфікованих консультацій. На сьогоднішній день вже йдуть активні дослідження в цій сфері, і, безсумнівно, найближчими роками роботи-юристи стануть невід’ємною частиною юридичної практики. Усі майбутні юридичні професії будуть тісно пов’язані з ШІ.

Також розширюються можливості ШІ. Сучасні технології стають все більш потужними та здатними вирішувати складні завдання, що відкриває нові перспективи у юридичній галузі. Активне використання не тільки значно підвищує ефективність роботи судів/адвокатів, а й знижує фінансові витрати клієнтів.

Виклики і можливості

Нині у сфері ШІ в юриспруденції спостерігається кілька ключових тенденцій.

По-перше, збільшення інвестицій у дослідження та розробку. Юридичні фірми та державні структури приділяють все більше уваги цій галузі, що сприяє створенню нових та інноваційних рішень.

По-друге, розширюються можливості штучного інтелекту. Сучасні технології стають все більш потужними та здатними вирішувати складні завдання, що відкриває нові перспективи. Нарешті, зростає необхідність у регулюванні цієї галузі, щоб забезпечити відповідальне та етичне використання ШІ.

Однак, крім своїх безумовних переваг, використання штучного інтелекту також пов’язане з певними ризиками та негативними аспектами. Зокрема, існує небезпека втрати робочих місць у сфері юриспруденції через автоматизацію процесів. Це може вплинути на професійну спільноту і потребує уваги з боку освітніх та урядових установ.

Крім того, етичні питання стають дедалі актуальнішими. Проблеми, такі як упередженість та відсутність прозорості, відповідальності, конфіденційності в алгоритмах ШІ, можуть підірвати довіру до даних систем. Тому важливо розробляти суворі етичні стандарти та норми, щоб забезпечити справедливе та неупереджене використання технологій.

Штучний інтелект дозволяють по-новому поглянути на традиційні юридичні процеси у діяльності правових компаній за рахунок прискорення робочих процесів та підвищення ефективності. Подібна фундаментальна трансформація відкриває можливості для створення принципово нових бізнес-моделей у юриспруденції. Однак успіх процесу напряму залежить від здатності вміло балансувати між інноваціями, етичними нормами та забезпеченням справедливих рішень для всіх.